Датотека:Saint Theophan and Saint Nicholas Sviatosha of Kyiv Caves.jpg

Українська: Феофан, посник Печерський (12 століття, Київ) — древньоруський православний святий, чернець Печерського монастиря. Преподобний. Біографічні дані невідомі. Його мощі спочивають у Ближніх печерах. Пам'ять: 11 жовтня — день пам'яті усіх Собору преподобних отців Києво-Печерських, що спочивають в Ближніх печерах (прп. Антонія) та 24 жовтня — Прп. Феофана Печерського.
Микола Святоша — князь Чернігівський, печерський чудотворець (*~1080 — †14 жовтня 1143), в миру — князь Святослав-Панкратій Давидович Чернігівський (Святоша було скорочене ім'я Святослава: так називали його рідні). Народився близько 1080 року. Син чернігівського князя Давида Святославича, онук великого князя Святослава Ярославича, покровителя печерських монахів. До прийняття постригу був луцьким князем, володів землями у Чернігівському князівстві, мав дружину та дітей (дочка його згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом-Гаврилом). Прогнаний Давидом Ігоревичем з Луцька, втік до батька у Чернігів. 17 лютого 1106 князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постиг та з іменем Микола провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя. Він переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий «лікарняний монастир». На його кошти збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад. Спорудив церкву над монастирською брамою та шпиталь, зібрав багато книжок, які подарував Києво-Печерському монастиреві, мирив своїх розсварених братів. Після смерті князя-ченця було канонізовано. Тіло (мощі) визнаного святими, зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври. Найвірогіднішою є версія походження назви місцевості Святошин від його імені, котрий, згідно з літописом, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошиним.