Русински језик — разлика између измена

м
Враћене измене Stefan19995 (разговор) на последњу измену корисника Happyhards
м (Враћене измене Stefan19995 (разговор) на последњу измену корисника Happyhards)
{{|}}{{друга употреба|Русински}}
{{Кутијица за језик
| име = русински језик
* Хрватска - 2.337 [http://www.dzs.hr/default_e.htm]
* Пољска - 5.800 [http://www.stat.gov.pl/english/]
* Мађарска - 1.098 [http://www.nepszamlalas.hu/eng/volumes/18/tables/loa[]d1_28load1_28.html]
* Чешка - 1.106 [http://www.czso.cz/csu/2005edicniplan.nsf/t/D6002FD8F5/$File/kap_I_05.pdf], Приступљено 8. 4. 2013.</ref>
| боја = Индоевропски
== Писмо ==
{{главни чланак|Русинска ћирилица}}
 
== 1.Прешовски Русински језик -Словачка /Карпато Русински језик,Закарпатски Русински језик-Закарпатје/Закарпатска област/Украјина ==
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ё ё Ж ж З з І і
Ї ї И и Ы ы Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с
Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ю ю Я я Ьь Ъъ
 
== 2.Лемковски Русински језик -Пољска ==
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з І і
И и Ы ы Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с
Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ю ю Я я Ьь Ъъ
 
== 3.Војвођански Панонски Русински језик-(Аутономна Покрајина Војводина),Република Србија ==
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є Ж ж З з
Ї ї И и Й й К к Л л М м Н н О о П п Р р С с
Т т У у Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ю ю Я я Ьь
 
== Поређење дијалеката русинског језика са руским и украјинским језиком ==
 
=== Панонскo Војвођански Русински језик-(АПВојводина),Р Србија ===
 
Того року ше одбуло уж друге стретнуце габурчанох по походзеню, хторих у Валалским уряду, у Габури 8. юлия 2006. року, на родней груди привитал староста валалу М. Ющик. Щири слова, подзековносц, пиха и гордосц пре добри глас о своїм валалу, витаня длуго нєвидзеней родзини, здогадованя на давни часи, на Габуру, на родзину и традицию, мали свойо место нє лєм на стретнуцох родзини, алє и на цалей дводньовей културно-уметнїцкей и спортовей програми хтора ше одбувала под назву: «Габура шпива и шпортує»
 
Transkripcia:
 
Toho roku še odbulo už druhe stretnuce haburčanoh po pohodzenju, htorih u Valalskim urjadu-hiži, u Haburi 8. julija 2006. roku, na rodnej hrudi privital starosta valalu M. Juščik. Ščiri slova, podzekovnosc, piha i hordosc pre dobri hlas o svojim valalu, vitanja dluho njevidzenej rodzini, zdohadovanja na davni časi, na Haburu, na rodzinu i tradiciju, mali svojo mesto nje ljem na stretnucoh rodzini, alje i na calej dvodnjovej kulturno-umetnjickej i sportovej prohrami htora še odvivala pod nazvu: "Habura špiva i športuje".
 
=== Најзападнији лемковско прешовско русински дијалекат кодификован у Словачкој Републици ===
Того року ся одбыла уж друга стріча габурскых родаків, котрых на Сельскім уряді в Габурі 8. юла 2006, на роднім ґрунті привитав староста села М. Ющик. Слова до душы, подякы і гордости за шыріня доброго хыру о своїм селі, витаня довго невидженых родаків, споминаня на давны часы, на Габуру, на родину і традіції мали свій простор нелем на стрічі родаків але і на цілій дваднёвій културно-сполоченьскій і шпортовій акції, яка ся одбывала під назвов: «Габура співає і шпортує.»
 
=== Лемковско горлички русински дијалекат кодификован у Пољској===
 
Того року одбыла ся уж друга стрича габурскых родаків, котрых на Сільському уряді в Габурі 8. липця 2006, на ридни земли привитав староста села М. Ющік. Щиры слова подякы і гордости за шыриня доброй славы свого села, витаня медже довго невидженыма родаками, спомин давных часив, Габури, родини і традициї были не лем на стричи родаків, але і на цілим дводньовим культурно–суспільним і спортовим сьвяті, яке ся одбыло під назвом «Габура співає і спортує».
 
=== Украјински стандардни језик ===
 
Цього року відбулася друга зустріч габурських земляків, котрих на Сільському уряді в Габурі 8 липня 2006 року, на рідній землі привітав староста села М. Ющик. Слова до душі, подяки й гордості за поширення доброї слави про своє село, вітання довго не бачених земляків, спомин давніх часів, Габури, родини і традицій мали місце не лише на зустрічі земляків але й на всій дводенній культурно-суспільній і спортивній акції, яка відбувалася під назвою: «Габура співає і спортує»
 
=== Руски стандардни језик ===
 
В этом году состоялась вторая встреча габурских земляков, которых на Сельском совете в Габуре 8 июля 2006, на родной земле приветствовал староста села М. Ющик. Душевные слова, благодарность и гордость за распространение хорошей репутации села, приветствие земляков, которых давно не видели, воспоминания старых времён, семьи и традиций имели место не только на встрече земляков, но и на всей двухдневной культурно-общественной акции, которая состоялась под названием: «Габура поёт и занимается спортом»
 
Кад упоредимо текстове,видимо да панонски русински има мало заједничког са украјинским за разлику од лемковског у којем ипак видимо утицај словачких речи рођак-„родак“ (rodák), вест -„хыр“ (chýr), невиђених-„невидженых“ (nevidených) , заједничких-„сполоченьскій“ (spoločenský).
 
== Поздрави на закарпатском русински језику ==
— Добре рано!,Доброй рано! -Добро јутро-
 
— Добрый день!,Добрый динь!-Добар дан!
 
— Добрый вечур!,Добрый вечӱр! -Добро вече!
 
— Добру ніч!-Лаку ноћ!
 
— Слава Ісусу Хрісту! (Одповідь: Слава навікы!)-Слава Исусу Христу! (Слава увек!)
 
— Хрістос раждаєт ся! (Одповідь: Славіте єго!)-Христос се роди! (Славимо њега!)
 
— Хрістос воскрес! (Одповідь: Воістину воскрес!)-Христос васкресе! (Ваистину вaскресе!)
 
— Дай, Боже, щастя! (Одповідь: Дай, Боже, і Вам!)-Дај Боже среће! (Дај Боже и Вама!)
 
— Вітай!,Приємаєме! (Одповідь: Дякую!)-Добродошао! (Хвала!)
 
-Вітайте в нас! (Одповідь: Дякую!/Дякуєме!)Добродошли! (Хвала!)
 
— Як ся ма(є)ш? (Одповідь: Дякую, добрї! Дякую, іде то! Дякую, помалы.)-Како си? (Хвала добро)
 
— Як ся ма(є)те Вы (вы)?,Як ся маєте? (Одповідь: Дякую/дякуєме, добрї! Дякую/дякуєме, іде то! Дякую/дякуєме, помалы.)-Како сте ви?/Како сте? (Хвала добро!)
 
— Я ся маю добрї.-Ја сам добро
 
— Я ся маю плано.-Ја имам план
 
— Тїшить ня/нас!-Радује ме/нас!
 
— І мене тїшить!-И мене радује!
 
— Прошу, подьте дале!-Молим те уђи!
 
— Няй ся любить!-Изволите!
 
— Перебачте!-Извините!
 
— Досвіданя!Из Богом!,Будьте здoрові!,Будьте и вы!-Довиђења!,Будите здрави!,Будите и ви!
 
— Май ся!-Буди добро!
 
— Майте ся добрї!-Будите добро!
 
— Збогом!-Збогом!
 
— Агой!-Здраво!
 
— Чау!-Ћао!
 
— Вшытко добре!-Свако добро!
 
— Красный день!-Леп дан!
— Приємный вечур!-Пријатно вече!
 
— Вшытко найлїпше!-Све најбоље!
 
— Добру забаву!-Добру забаву!
 
— Щастливу путь!,Щастливый путь!,Щастливу дорогу!-Срећан пут!
 
— Щастливо ся вернийте!-Срећно се вратите!
 
— Няй вам смакує!,Посмакуйте собі!/Смачнє!-Пријатно!
 
— На здравя!,На здаровля!-Живели,На здравље!
 
—Щастливоє народиня!-Срећан рођендан!
 
—Веселый новый рӱк!-Срећна Нова Година!
 
—Люблю тя,Я тя люблю!-Волим те!
 
—Якоє вашоє імня?Як ся кличете?Як вашоє імня?-Како се зовете/зовеш?
 
—Ӱдкидь сьте? Ӱдкидь єси?-Одакле сте/си?
 
—Єм ӱд..,-Ја сам из...
 
—Веля щастя-Пуно среће!
 
—Айно/Tак-Да!
 
—Ньит/Не/Нет-Не!
 
== Види још ==